Translate

вторник, 17 марта 2015 г.

Письмо Яценюку А.П.






Голові Кабінету міністрів України
Яценюку Арсенію Петровичу
Окар,
що проживає за адресою: м.
т. 098
Електрона адреса: okar777@gmail.com

ПРОПОЗИЦІЇ
(щодо покращення комунікації між владою та народом і полегшення фінансового стану громадян, які не можуть сплатити валютні кредити)


            1. При застосуванні єдиного сертифікату та ключа для накладання електронного підпису на звернення громадян до органів влади усіх рівнів очікуються наступні позитивні наслідки для запровадження реформ:
            1.1.  Звернення громадян будуть мати статус офіційних, та не потребувати подання цих звернень на паперових носіях.
            1.2. Ідентифікація підписів та самих респондентів не буде потребувати нотаріального засвідчення.
            1.3.  Пришвидшиться документообіг та терміни розгляду звернень громадян.
            1.4. Для малозабезпечених громадян зменшаться витрати на подання звернень паперовою поштою та міжміські телефонні розмови.
            1.4.1. Наприклад, до КМ України неможливо звернутись через гарячу телефонну лінію.
            1.5.  Збільшаться обсяги збереження лісових ресурсів.
            1.6. Зросте якість комунікації між громадянським суспільством та владою.
            1.7. Єдині сертифікати та ключі для накладання електронного підпису на звернення громадян повинні бути видані безкоштовно усім громадянам (фізичним особам) України.
            1.7.1. Існує вже реалізована в ДФС України система електронного документообігу для фізичних осіб, залишилося тільки визнати її єдиною базою електронних ключів та застосовувати в тому числі і для звернень громадян в усі органи влади.
            2. При запровадженні єдиного вікна  звернень громадян в усі органи центральної виконавчої влади очікуються наступні позитивні наслідки для запровадження реформ:
            2.1. Враховуючи незначний рівень інформованості та юридичної грамотності більшості населення України, потрібно полегшити йому процедуру звернення в центральні органи влади, таким чином, щоб громадяни  не розмірковували, саме до якої гілки влади треба звертатися для вирішення своїх проблем.  
            2.2. Це можливо зробити шляхом створення єдиного вікна звернення громадян в органи влади, співробітники якого будуть самі  визначати приналежність звернень по відомчій ознаці, та переадресовувати ці звернення, контролюючи хід їх розгляду та встановлені терміни. Така собі адміністративна послуга. Для малозабезпечених безкоштовна, а для забезпечених платна.
            3. Враховуючи  велику суспільну напругу у зв’язку з кредитним майданом, що може призвести до солідарного соціального вибуху пропонується впровадження наступних компенсаторних заходів:
            3.1. Відповідно до статті 634, частини 2 Цивільного кодексу України: «Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася».
            Таким чином, усі кредитні договори, як договори приєднання, підпадають під правове регулювання цієї статті.
            Але, що спонукає громадян йти на майдан під НБУ, а не до суду, щоб змінити кабальні умови кредитних договорів, по яким стягуються борги по іншим валютним курсам, ніж тим, що були на момент укладання цих договорів? Крім того, у своїх позовах боржники можуть посилатись на обставини непереборної сили, що спричинені війною.
            А спонукає громадян йти на майдан державне мито, яке стягується при розгляді позову у розмірі 1 відсоток від суми боргу, а це (з огляду на збільшення боргу через пеню, процентів та санкцій в деяких випадках доходить до великих обсягів) непосильні суми для неплатоспроможних громадян.
            3.2. Для вирішення цієї проблеми достатньо  декретом чи постановою Кабінету міністрів України скасувати державне мито у випадку розгляду судових позовів по кредитним договорам. Теж саме стосується справ за позовами громадян до страхових компаній, небажаючих відшкодовувати їм страхові суми при настанні кредитних ризиків, користуючись неспроможністю громадян сплатити державне мито для судового стягнення зі страхових компаній належних громадянам сум для повернення боргу банкам.
            3.2.1. Є такий приклад. Громадянин купив за валютний кредит машину, яку вкрали. Він з початку заробляв на цій машині, та справно виплачував відсотки і тіло кредиту. Сума кредиту була 40000 доларів.  Страхова компанія відмовилась відшкодувати постраждалому належну суму під надуманими приводами (як це зазвичай буває). Не маючи коштів сплатити державне мито, громадянин не зміг подати позов до страхової компанії та банку.  У підсумку кредит повернути не зміг, і зараз з нарахуваннями відсотків, пені та санкцій сума боргу зросла до 80000 доларів, і ця сума продовжує зростати. Крадіїв спіймали, присудивши їм умовні терміни покарання, та державний виконавець не може стягнути з них шкоду, так як ті не мають майна, а гроші пропили та прогуляли.
            3.2.2. Ще один цікавий момент. Банк вже спише на збитки не 40000 доларів, а 80000, щоб уникнути оподаткування своїх доходів.
            4. Спекуляція експортерів на курсі волют може бути припинена через введення державної монополії на зовнішньо - економічну діяльність до закінчення війни.  Єдиний державний експортер – імпортер буде закупати товар на внутрішньому ринку та експортувати його, а закордонний товар купувати на зовнішньому ринку та імпортувати його. При цьому ПДВ не треба буде повертати в приватні руки.

            З огляду на викладене сподіваюсь, що запровадження в цих пропозиціях заходів допоможе  вирішити частку проблем нашої країни.
           
            З повагою!


28 лютого 2015р.              _________________Окар
Отправлено почтой на секретарият Кабинета министров Украины

Комментариев нет:

Отправить комментарий